MEGA зеркало Мглин Мефедрон 4 MMC

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Туса, братаны! Вы наверное уже догадались, что я с вами сегодня разделяю свою чумовую историю о том, как я совсем случайно стал Моргенштерном на стероидах. Как началось? Что случилось? Ну что ж, маня, садись поудобнее и слушай!

Меня зовут Алексей, но друзья называют меня Леша. Мой родной город - Москва, город возможностей и жестокой реальности. Марафон по поиску новых ощущений и вечных запойных ночей стал моей нормой. Я жил по принципу "туса без границ", и все было круто, пока я не встретил своего друга по имени Влад. Он был настоящим богом закладок и открыл для меня новый мир.

Однажды, мы с Владом решили забабахаться и сделать свою собственную залежь. Закончив свою школу закладок, мы были готовы к следующему уровню. Влад сказал мне про марку с ЛСД - новую штуку, которая меняет реальность. Ну, я не мог устоять перед такой перспективой!

Вечером мы отправились на местную вечеринку, чтобы отпраздновать наше открытие. Влад зарядил меня своими рассказами о метамфетамине и его потрясающих эффектах. Я был полон ожидания и адреналина!

Взявшись за руки, мы пройдем по улицам города, и мне кажется, что мы неуязвимы. Когда мы дошли до места назначения, Влад достал свою таблетку счастья. Он сказал, что она зарядит нас энергией и даст нам возможность увидеть настоящую красоту мира.

Мы бросили забавные бантики на своих ногах и вместе с другими участниками вечеринки начали прыгать и танцевать на всю катушку. В лицах людей я видел счастье и безумие. А все это благодаря нашей маленькой закладке.

С каждым принятием метамфетамина, я чувствовал себя все сильнее и сильнее. Это был настоящий марафон, на котором я погружался в мир розовых облаков и головокружительных эмоций. Каждая ночь становилась для меня новым приключением.

Но вот пришло время, когда я понял, что простые закладки уже не дают мне той же силы, что раньше. Мой организм требовал большего. Влад предложил мне попробовать мефедрон - настоящую бомбу из мира сильнейших наркотиков.

Я решил рискнуть. Влад сказал, что это будет настоящий путь в мир Моргенштерна, где все ощущения становятся реальностью. Я выпил его предложение и потерял сознание.

Когда я очнулся, я был в другом мире. Реальность и фантазия стали неразличимыми. Каждый день стал для меня новым марафоном, где я находился в состоянии непрерывного отрубания. Моя жизнь превратилась в бесконечное погружение в безумие.

В любой свободный момент я метался по городу, искал новые закладки и бомбические качели. Моя работа и личная жизнь стали просто фоновым шумом, потому что все, что было важно, - это получить следующую порцию наркотика.

Мое тело стало изможденным и истощенным. Я постепенно забывал, что такое реальность. Моя жизнь стала марафоном, где я участвую каждый день, и я стал пленником своего же выбора.

Но однажды я понял, что это не я, кто контролирует мою жизнь, а наркотики. Я осознал, что превратился в тень своего былого "я". Моя душа затерялась где-то между наркотиками и иллюзиями. Я выбрал ту жизнь, которую я хочу жить, а не ту, которой мне пришлось познакомиться.

С каждым новым днем я становлюсь сильнее. Я нашел в себе силы, чтобы идти вперед и бороться за свою свободу.

Наркотики - это иллюзия, которая лишает нас настоящей жизни. Они отбирают у нас нашу искренность, страсть и радость. Я больше не хочу быть заложником сомнительных удовольствий и мечтать о марафонах с химическим зарядом. Они не дадут вам ничего, кроме ложных обещаний. Живите свою жизнь на полную катушку, но без всяких гадостей.